Масові відкриті онлайн-курси – підручники майбутнього?

В Україні оголосили набір до 6 нових онлайн-курсів від провідних викладачів. Серед предметів – управління бізнесом, репутація, захист прав споживачів, програмування та багато іншого. Навчання – безкоштовне, перед слухачами не висувають вимог. У разі рішення не закінчувати курс, студент не втрачає нічого, а в разі успіху – набуває знань та отримує сертифікат. Найбільш популярні американські онлайн-курси від університетів можуть збирати аудиторію і в 100 тисяч. Вони доступні для всіх. Тобто безкоштовні. Починають люди вчитися від 10 до 90 років. Мотивація різна. Для когось це питання ерудиції, наприклад, взяти курс з історії. А часто – для практичних цілей. Якщо людині це дійсно потрібно, вона дійде до кінця. А якщо заради цікавості, то людина кидає курс через 2-3 лекції. Така природа онлайн-курсів: їх закінчує від 7 до 10%. Якщо людина хоче змінити фах, то це перша можливість, щоб зрозуміти, що відбувається в іншій галузі. Треба розуміти: завдяки таким технологіям освіту можуть отримати люди звідусіль. Онлайн-освіта – це не панацея. Але МВОКи – це підручники майбутнього. Перевірка знань – це важливий момент. Онлайн-курси зародилися у США. В американській системі освіти є така серйозна штука: це кодекс честі. Учень, починаючи зі школи, зобов’язується не списувати. В університетах є комісії, що перевіряють це. За 2 такі порушення можуть відрахувати й більше ні в який університет не взяти. Це специфіка культури. Конкуренція, публічна домовленість. Це потрібно виховувати в суспільстві від самого початку, а методами примусу цього не досягнеш. У нас такої культури немає. Коли ми просимо своїх студентів при реєстрації на курси поставити галочку, що вони не будуть списувати, ми розуміємо що це досить умовно. Але ж ми не створюємо видимість навчання – люди самі зацікавлені в тому, щоб отримати знання. Мотивація – це головне. Онлайн-освіта – це великі можливості інтегрувати найкращі освітні зразки в традиційну освіту. Це не тільки для студентів, це і для викладачів. Якщо людина не заскорузла, не консервативна, вона готова рухатися вперед, то може надихатися новими методиками і брати щось цікаве від інших викладачів. На українських масових відкритих онлайн курсах «Prometheus» близько 10% людей – від 55 років, це дуже приємно. В США нормальна ситуація, коли в 50 років людина іде в магістратуру. А в нас освіта орієнтується, здебільшого, на молодь. Поки в нас важливіший не сертифікат курсів, а авторитет викладача. Наприклад, ті, хто знають Олексія Геращенка як фахового професора і викладача Києво-Могилянської бізнес-школи, і вони побачать, що людина має сертифікат його курсу, то це переваги при прийомі на роботу. В резюме спокійно можна вставляти: пройшов онлайн-курс університету. Роботодавці це вже знають. У нас є в планах збирати людей, проекти, які працюють у цьому напрямку в Україні. Хочемо розробити концепцію розвитку онлайн-освіти в Україні. Очевидно, що Україна не може лишатися поза цим трендом. Якщо ми не будемо це робити, до нас або західні курси зайдуть, або російські. У нас є домовленості, щоб розробляти такі курси для підготовки до ЗНО.